Вогняна блокада Чорного моря: як росіяни обстрілами закрили порти Одеси та чим Україна відповідає ворогу

Вогняна блокада Чорного моря: як росіяни обстрілами закрили порти Одеси та чим Україна відповідає ворогу

Вогняна блокада Чорного моря: як росіяни обстрілами закрили порти Одеси та чим Україна відповідає ворогу

Росія масовано атакує судна та порти Одеси, фактично заблокувавши Чорне море. Аграрії зазнають мільярдних збитків, а Україна завдає ударів у відповідь по російських терміналах.

Росія відрізає Україну від Чорного моря

Порти Великої Одеси — головні морські ворота країни — зараз фактично зачинені. Хоча офіційно Україна не закривала морські шляхи, їх заблоковано щоденними російськими обстрілами. З 22 липня до портів Одещини майже не заходять торговельні судна: понад сотню атак лише за місяць Росія завдала по портовій інфраструктурі та цивільних кораблях.

Картина сумна — спорожнілий порт, де все завмерло. І якщо десь на обрії видно корабельні контури — найпевніше, це лише мертві останки напівзатонулих торговельних суден після російських ударів.

Зміна тактики Росії та трагічні наслідки

Цього літа Росія змінила свою тактику, наростивши атаки не лише по інфраструктурі, а й безпосередньо по кораблях. Знищених суден — десятки, вбито і поранено понад пів сотні іноземних моряків.

Російська атака на балкер Golden Leo 19 липня, внаслідок якої загинули 10 моряків, а саме судно затонуло, стала для іноземних судновласників точкою неповернення.

Трагічний удар саме по цьому судну став тією датою, коли почали масово відмовлятися заходити в порти. На Golden Leo дуже багато людей загинуло, а потім воно взагалі затонуло від пошкоджень — три ракети вони використали для цього судна. Тому можна сказати, що з 20 липня системна робота українських чорноморських глибоководних портів припинилася. Це не означає, що судна взагалі не заходять: за цей місяць зайшло десь 30 суден — фактично по одному на день на всі порти. А до цього ми отримували та відправляли по 7–8, а інколи й до 10 суден щодня.

— фахівець морської галузі

Страждають аграрії: мільярдні збитки та проблеми зі зберіганням

Найбільше від зупинки морського експорту страждають аграрії, адже для сільськогосподарської продукції море та дунайські порти — головний канал збуту. У серпні експорт українського зерна впав у чотири рази.

Станом на середину місяця логістичні витрати на вивезення збіжжя зросли до 70 доларів за тонну. Всередині України ціна на пшеницю зараз удвічі нижча за ту, яку за неї пропонують у міжнародних портах.

Наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук:

Сьогодні намолочено близько 31 мільйона тонн зернових та зернобобових, з яких приблизно 24 мільйони тонн — це пшениця. Відповідно, вивозити її потрібно, тому що потрібні обігові кошти. Проте це відбувається не в тих обсягах, на які ми сподівалися. Це дуже сильно тисне на ціни всередині країни. В Україні тонна пшениці реалізується по 5–6 тисяч гривень, а є регіони, де й по 3 тисячі гривень за тонну. Це веде до колосальних фінансових збитків товаровиробників.

Збитки аграріїв уже сягнули 3 мільярдів доларів і продовжують зростати. Зберігати врожай теж немає де: ворог цілеспрямовано цілить по терміналах та елеваторах. Через це для тимчасового збереження зерна аграрії масово використовують полімерні рукави. В один такий мішок уміщається 200 тонн зерна (приблизно три залізничні вагони). Це американська технологія, яку українські фермери тепер застосовують на прифронтових територіях та повсюди, де зруйновано елеватори.

Проблеми з Дунаєм та альтернативними шляхами

Дунай, який рятував експорт зерна під час блокади у 2022 році, зараз не може допомогти через рекордне обміління річки.

«На жаль, ми вимушені завантажувати річковий флот тільки на 60% його вантажопідйомності. Інакше він просто не пройде», — пояснюють логісти.

Експерти підкреслюють:

«Але все одно альтернативи чорноморським коридорам немає. Якщо дивитися на те, що рухається сьогодні, то умовно 45% — це Дунай, 45% — залізничний транспорт і 10% — автомобільні перевезення. У сумі за пів місяця серпня фактично відвантажено трошки більше 600 тисяч тонн. Це значно менше від потреб: якщо дивитися на експортний потенціал, нам щомісяця потрібно відвантажувати щонайменше 5 мільйонів тонн».

Вплив на металургію та імпорт

Блокада портів боляче вдарила й по металургії. Для залізної руди море — фактично єдиний економічно доцільний шлях. Через заблоковані гавані Полтавський та Південний ГЗК в Україні вже зупинили роботу.

Водночас море «на замку» б’є і по імпорту. У липні від роботи з українськими портами відмовилися світові лідери контейнерних перевезень — спочатку Maersk, а за ним і CMA CGM.

«95% усієї світової торгівлі відбувається морським транспортом. Все, що ми отримували в контейнерах чи суднами (будівельні матеріали тощо), зараз їде до румунської Констанци чи інших портів, а далі суходолом до України. До цього контейнерні лінії, такі як Maersk, заходили напряму до Чорноморська та Південного. Тепер через додаткову логістичну складову імпортний товар 100% здорожчає», — пояснюють фахівці.

Україна завдає потужної відповіді

Проте сьогодні Україна дає потужну відповідь ворогу. Після атак українських дронів зупинилися всі три зернові термінали в російському порту Новоросійська. Трохи раніше припинив роботу зерновий термінал у Тамані, а влада РФ вимушена була призупинити судноплавство через Керченську протоку. Відтак усі експортні шляхи Азово-Чорноморського басейну, через які Росія везла на продаж близько 40% як свого, так і вкраденого на окупованих українських землях зерна, виявилися заблокованими.

А витрати російського аграрного сектору зростають і через паливну кризу, спричинену ударами по НПЗ.

Глобальні наслідки морської блокади

Морська блокада стає глобальною світовою проблемою. Україна та Росія разом забезпечують близько третини світового експорту пшениці. У 2022 році блокада зупинила експорт лише українського збіжжя, і світові ціни підскочили до $300 за тонну. Тепер же одночасно з гри вибув і агресор, а отже цьогоріч ціновий рекорд може бути побито.

Найбільше постраждають Туреччина, країни Північної Африки та Близького Сходу, а також отримувачі гуманітарної допомоги, адже половина Світової продовольчої програми ООН залежить саме від українського зерна.

Колишній учень влаштував різанину у школі — є загиблі та поранені

Смертельний напад з мечем у шведській школі: 18-річний колишній учень поранив трьох людей

Пересадка півоній — коли у серпні це зробити, щоб наступного року були квіти — Різне

Серпень: Ідеальний Час для Пересадки Півоній для Пишного Цвітіння наступного Року