Високі посади та політична влада не завжди означають бездоганну репутацію. Історія свідчить, що навіть найвпливовіші лідери світу не застраховані від спокуси, яка може призвести до гучних секс-скандалів. Ці події можуть мати різні наслідки: від незначних репутаційних втрат до серйозних наслідків для кар’єри, аж до відставки та кримінальних переслідувань.
Ми зібрали найвідоміші випадки, коли пристрасть і подружня невірність ставили під загрозу політичні кар’єри світових лідерів.
Білл Клінтон та Моніка Левінськи: скандал, що мало не призвів до імпічменту
Одна з найгучніших історій сталася за участю колишнього президента США Білла Клінтона. Скандал розпочався зі справи Полли Джонс, яка звинуватила Клінтона в сексуальних домаганнях ще в часи його роботи губернатором Арканзасу. Під час судових слухань випливла історія стосунків Клінтона зі стажеркою Білого дому Монікою Левінськи.
Це залежить від значення слова “було”.
— Білл Клінтон
Клінтон спочатку заперечував будь-які стосунки, але згодом був змушений зізнатися в оральному сексі. Історія отримала нове забарвлення, коли Левінськи передала прокурору Кеннету Старру плівки зі своїми розмовами, де вона розповідала про їхній зв’язок, а також знамениту синю сукню зі слідами ДНК Клінтона.
Доповідь Кеннета Старра стала підставою для процедури імпічменту, розпочатої Палатою представників у 1998 році. Клінтона звинуватили за чотирма статтями, включаючи лжесвідчення та протидію правосуддю. Хоча Палата представників визнала його винним за двома пунктами, Сенат виправдав його за всіма. Цікаво, що після скандалу рейтинг Клінтона досяг абсолютного максимуму – 73%.
Пола Джонс відкликала свої звинувачення після отримання компенсації у розмірі 850 000 доларів.
Гаррі Стоунсайфер: втрата посади через роман із підлеглою
Гаррі Стоунсайфер, глава компанії Boeing, залишив свою посаду в березні 2005 року після того, як стало відомо про його зв’язок із Деброю Пібоді, однією з віце-президентів компанії. Внутрішнє розслідування визнало роман “за взаємною згодою, але таким, що серйозно порушував ділову етику”. Цей скандал призвів до розпаду 50-річного шлюбу Стоунсайфера, який згодом одружився з Пібоді.
Якоб Зума: звинувачення у зґвалтуванні та президентство
Екс-президент ПАР Якоб Зума у 2005 році зіткнувся зі звинуваченнями у зґвалтуванні 31-річної жінки, доньки його покійного друга, яка була ВІЛ-інфікованою. Зума знав про хворобу жінки, але, за його словами, прийняв душ після статевого акту, щоб “знизити ризик зараження”.
Суд Йоганнесбурга виправдав Зуму, визнавши секс “за взаємною згодою”, незважаючи на наполягання жінки на зґвалтуванні. Вона згодом отримала політичний притулок у Нідерландах. Незважаючи на критику правозахисних організацій, цей інцидент не позначився на політичній кар’єрі Зуми: у 2009 році він став президентом ПАР.
Джуліан Ассанж: звинувачення у сексуальних злочинах
Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж був звинувачений у сексуальних злочинах у грудні 2010 року. Дві жінки звернулися до шведської поліції, звинувативши його в домаганнях та примушуванні до сексу без презерватива. Ассанжа заарештували в Лондоні та відпустили під заставу.
Сільвіо Берлусконі: “бунга-бунга” та зв’язок із неповнолітньою
Італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі (нині покійний) був звинувачений у зв’язку з неповнолітньою повією Карімою ель-Маруг, відомою як Рубі. Рубі брала участь у скандальних секс-вечірках “бунга-бунга” на віллі Берлусконі.
Прокуратура намагалася притягти до відповідальності організаторок вечірок. Берлусконі зізнався, що подарував Рубі 45 000 євро, але заперечив сексуальні стосунки. Він стверджував, що хотів допомогти дівчині вийти з проституції.
Це не був перший сексуальний скандал у житті Берлусконі. Раніше його друга дружина, Вероніка Ларіо, подала на розлучення після публікації фотографій Берлусконі з 18-річною моделлю. Вона також написала відкритого листа, висловлюючи обурення тим, що Берлусконі висунув до списку кандидатів від своєї партії на виборах до Європарламенту занадто багато “молодих вродливих жінок” без політичного досвіду. Унаслідок скандалів рейтинг Берлусконі знизився до рекордного мінімуму 31%.
Франсуа Олланд: роман з актрисою та втрата популярності
Президент Франції Франсуа Олланд, ставши найнепопулярнішим главою держави в історії країни, не лише через політичні дії, але й через особистий стиль життя. На момент президентства Олланд перебував у цивільному шлюбі з телеведучою Валері Трієрвейлер.
Коли журнал Closer опублікував матеріал про його роман з актрисою Жулі Гайє, Трієрвейлер зазнала нервового зриву і була госпіталізована. Олланд же офіційно заявив про розрив стосунків з громадянською дружиною.
Між мною і Валері Трієрвейлер усе скінчено. Я досі відчуваю до неї теплі почуття, але ми розлучилися за взаємною згодою.
— Франсуа Олланд
Моше Кацав: кримінальний термін за зґвалтування
Президент Ізраїлю Моше Кацав став одним з перших світових лідерів, який поплатився за свої інтриги реальним кримінальним терміном. У 2006 році його звинуватили у зґвалтуванні співробітниці, що стало першим подібним скандалом в історії Ізраїлю. Згодом ще кілька жінок виступили зі свідченнями проти Кацава.
Його звинувачували у порушенні довіри, шахрайстві та незаконному прослуховуванні телефонних розмов. Після відмови від угоди з прокурорами, Кацав був засуджений у 2011 році до 7 років позбавлення волі та двох років умовного покарання за зґвалтування, непристойні дії, сексуальні домагання та перешкоджання правосуддю. З семи призначених років він відбув п’ять і вийшов на свободу у 2016 році.
Домінік Стросс-Кан: кінець кар’єри через звинувачення у зґвалтуванні
Для колишнього глави Міжнародного валютного фонду Домініка Стросс-Кана звинувачення у зґвалтуванні стало кінцем його політичної кар’єри. Ще у 2008 році його звинувачували у сексуальних домаганнях, але справжній скандал розпочався у травні 2011 року, коли його звинуватили у зґвалтуванні покоївки готелю.
Стросс-Кан залишив посаду голови МВФ. Хоча згодом усі звинувачення проти нього було знято (адвокати стверджували про політичну змову), його репутація була зруйнована. У 2011 році він вважався фаворитом на виборах президента Франції, але скандал поховав його шанси.
Ці випадки яскраво демонструють, що навіть на найвищих щаблях влади людські слабкості можуть мати серйозні наслідки, впливаючи не лише на особисте життя, але й на долю країни.
