Масована повітряна атака на Україну: деталі нічних ударів
Загроза з неба: Росія знову атакувала українські міста
У ніч проти 23 липня Російська Федерація здійснила чергову повітряну атаку на територію України. Російські війська застосували широкий арсенал озброєнь, включаючи балістичні ракети, керовані авіаційні ракети та велику кількість ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА).
За даними Повітряних сил України, противник атакував з шести напрямків. Була використана одна балістична ракета типу “Іскандер-М”, випущена з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим. Окрім цього, було зафіксовано пуски п’яти керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 168 ударних БпЛА різних типів. Серед безпілотників були іранські “Shahed” (включаючи реактивні), російські “Гербера”, “Італмас”, а також дрони-імітатори типу “Пародія”.
Результати роботи ППО: що вдалося збити
Українська протиповітряна оборона активно працювала над нейтралізацією повітряної загрози. Станом на 07:30, силам ППО вдалося збити або подавити значну частину ворожих цілей. Було збито дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 154 ворожі БпЛА.
Однак, незважаючи на ефективну роботу ППО, зафіксовано влучання балістичної та трьох керованих авіаційних ракет. Також було зафіксовано падіння 7 ударних БпЛА на 9 локаціях, та уламків збитих дронів на 4 локаціях.
Повітряна тривога тривала в декількох регіонах, і в повітряному просторі залишалися ворожі БпЛА. Громадян закликали дотримуватися правил безпеки.
Напрямки ударів та траєкторії руху БпЛА
Зафіксовані траєкторії руху ворожих дронів свідчать про масштаби атаки та її географію. Реактивні БпЛА рухалися руслом Бузького лиману на півдні Миколаївщини у напрямку Миколаєва. Інші безпілотники летіли з Чернігівщини у напрямку Згурівки на Київщині. Також реактивні БпЛА спостерігалися в напрямку Миколаєва.
Раніше повідомлялося, що російські війська майже всю ніч тероризували Одесу, застосовуючи ударні дрони.
Ширший контекст: політичні та безпекові аспекти
Ця повітряна атака відбувається на тлі загальної напруженості та відсутності компромісів з боку Кремля, який висуває нездійсненні вимоги.
Зазначається, що останні рішення російської Держдуми, Міноборони та Росгвардії свідчать про те, що в Москві не виключають можливості масштабних громадських заворушень, спричинених неприйняттям мобілізації.
Крім того, зміни у керівництві Збройних Сил України, такі як звільнення Олександра Сирського та призначення Михайла Драпатого на посаду Головнокомандувача ЗСУ, розглядаються як результат давно назрілого конфлікту між пострадянською централізацією та новим, технологічно орієнтованим поколінням військових.
