Політичні маніпуляції, пов’язані з наближенням виборів, та тривалі суперечки навколо історичної пам’яті призводять до того, що побутова неприязнь у Польщі переростає у хвилі насильства проти українців. Праві та націоналістичні сили в Польщі все частіше використовують негативне ставлення до майже 1,5 мільйона українців як інструмент політичної боротьби. Маніпулюючи темами соціальних виплат та складною воєнною історією, вони прагнуть розпалити суспільне невдоволення напередодні вирішальних парламентських виборів 2027 року. Про це повідомляє видання Politico.
Напруга на державному рівні
Зростання напруги спостерігається вже на найвищому державному рівні. Під час президентської кампанії 2025 року лунали заяви про те, що українці нібито виснажують державний бюджет. Влітку цього року президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди – Ордена Білого Орла. Причиною такого рішення стало присвоєння одного з підрозділів Збройних Сил України імені Української повстанської армії (УПА). Діяльність УПА залишається болісною темою у двосторонніх відносинах через трагічні події на Волині у 1943–1945 роках.
Незважаючи на те, що Варшава залишається одним із головних союзників Києва з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, націоналістичний табір намагається отримати вигоду з суспільного роздратування. Опозиційні сили, зокрема партія «Право і справедливість» (PiS) та ультраправа «Конфедерація», виступають з гострою критикою надання пільг українським біженцям. Деякі політики відкрито закликають зупинити військову допомогу Україні доти, доки вона не змінить свою історичну політику, а окремі радикальні діячі відкрито називають київський режим «ворогом».
Популістська риторика та її наслідки
Експерти висловлюють застереження, що така популістська риторика створює сприятливе підґрунтя для реальних нападів на українців.
Солідарність із українцями серед багатьох поляків залишається сильною, але антиукраїнська риторика перетворила помітну меншину на мішень, а вербальна агресія переросла у насилля. Цю ситуацію одразу скористалася російська пропаганда.
— зазначає професор соціології Рафал Панковський із варшавського Університету Civitas.
Соціологічні дані підтверджують негативний тренд
Соціологічні дослідження свідчать про негативну динаміку. За даними державного інституту CBOS, рівень симпатії поляків до українців знизився з 51% у 2023 році до 29% на початку 2026 року. Натомість рівень неприязні зріс до 43%. Респонденти вказують на історичні суперечки (45,4%) та надання соціальних виплат біженцям (36,4%) як головні причини погіршення стосунків.
Це безпосередньо впливає на повсякденне життя українських біженців та мігрантів. Українці, які проживають у Польщі, повідомляють про вербальні напади, звинувачення та відчуття страху через використання рідної мови у громадських місцях. Проте агресія не обмежується лише словами.
Випадки насильства та злочинів на ґрунті ненависті
У липні цього року у Вроцлаві двоє чоловіків жорстоко побили 20-річну Анастасію та 21-річного Максима біля магазину. У Бєльсько-Бялій працівник комунального транспорту у позаробочий час ображав трьох українців, серед яких були двоє 11-річних дітей шкільного віку. У серпні стався напад на українця в трамваї в Познані.
За даними видання Rzeczpospolita, за першу половину поточного року польська поліція зафіксувала 180 заяв про злочини на ґрунті етнічної ненависті проти українців. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У відповідь на зростання ксенофобії уряд створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. З лютого по червень було направлено до суду 283 справи, де понад 80% потерпілих – українці (для порівняння: у 2014 році цей показник становив 4%, а у 2023-му – 74%).
Реакція влади та заклики до стриманості
Прем’єр-міністр Дональд Туск прямо заявив, що нападники поводилися зухвало, відчуваючи політичний захист з боку націоналістів, і закликав президента припинити мовчання. Католицька церква Польщі також закликала до стриманості та відмови від розпалювання націоналістичних настроїв.
Водночас уряд Польщі посилив правила перебування та доступу до виплат для українців, а також застосовує жорстку політику депортації навіть за незначні правопорушення.
Українське питання як інструмент внутрішньої політики
Посол України в Польщі Василь Боднар наголошує, що українське питання стало інструментом у внутрішній політичній боротьбі. На його думку, єдиним шляхом до стабілізації є ефективна та позитивна комунікація між урядовцями, медіа та політиками обох країн для конструктивного вирішення болючих питань.
