Нова реальність столиці: Атаки на АЗС

Київ стикається з повітряним терором, що посилився атаками на місцеві АЗС. За останні два дні противник завдав ударів дронами по автозаправних станціях у Голосіївському, Деснянському та Оболонському районах. Особливо постраждала АЗС біля метро “Почайна”, яка зазнала ворожих ударів двічі. Ці атаки призвели до загибелі двох людей та поранення дванадцятьох, серед яких один рятувальник, який отримав травми внаслідок повторного удару.

Ситуація у Києві тепер певною мірою нагадує ту, що спостерігається у прифронтових регіонах України, зокрема на Харківщині, Сумщині, Донеччині, Дніпропетровщині та Херсонщині, де атаки на АЗС тривають місяцями. На думку експерта ринку палива Сергія Куюна, Росія свідомо обирає АЗС як цілі, прагнучи посіяти ще більшу паніку серед цивільного населення.

Насправді ця тактика росіян не нова, за наявною інформацією від міністра енергетики, понад 300 АЗС у прифронтових регіонах уже були атаковані ворогом. Це елемент терору від росіян, який продовжується вже кілька місяців. Зараз вони перейшли до такого терору у Києві.

— Сергій Куюн

Чи реально знищити паливну інфраструктуру?

Сергій Куюн зазначає, що сенсу в таких ударах з точки зору виведення з ладу паливної інфраструктури немає. Навіть після атак у прифронтових регіонах дефіциту пального не спостерігається, і всі системи продовжують функціонувати. В одній лише Києві налічується 250 АЗС, а в Київській області – близько 570 станцій, що робить їх повне знищення практично неможливим.

Більше того, близько 80% атакованих АЗС у прифронтових регіонах відновлюють роботу, оскільки зруйнувати таку інфраструктуру надзвичайно складно. Експерт висловлює впевненість, що пошкоджена станція в Голосіївському районі Києва відновить свою діяльність досить швидко.

Експерт також ставить під сумнів доцільність заходів щодо захисту АЗС, таких як заглиблення під землю або додаткове маскування. Він пояснює, що основне сховище пального знаходиться під землею, тому атаки дронів спрямовані на поверхневі елементи – будівлю та обладнання. Ці компоненти, проте, відносно легко ремонтуються або замінюються.

Найбільша проблема — це люди, які можуть загинути або постраждати в момент удару. Тому АЗС у Києві стали місцем, де не варто надто довго перебувати.

— Сергій Куюн

Заходи безпеки та рекомендації

На тлі нових загроз, деякі мережі АЗС вже почали облаштовувати свої станції мобільними укриттями. Зазначається, що виробники таких конструкцій спостерігають збільшення попиту, адже бетонні споруди здатні захистити людей від уламків.

Експерти з безпеки радять уникати місць скупчення людей на АЗС. У випадку оголошення повітряної тривоги, необхідно негайно залишити територію заправної станції або відійти на безпечну відстань.

Ігор Молодан, керівник Центру корпоративної безпеки “Автоном Клуб” та експерт з безпеки, наголошує на важливості відстеження інформації про потенційні атаки. Якщо моніторингові канали попереджають про небезпеку, краще утриматися від візиту на АЗС.

Зазвичай про таку небезпеку попереджають. Тобто, якщо ви вже на станції, то є час, до 10 хвилин, щоб заправитись і покинути територію.

— Ігор Молодан

Він також додає, що співробітники АЗС повинні відповідно реагувати на сигнал тривоги, закриваючи станцію та відводячи персонал у безпечне місце. За його словами, подібні заходи безпеки, які практикувалися на початку повномасштабного вторгнення, ймовірно, будуть відновлені в Києві та області.

Проте, експерт сумнівається в доцільності встановлення мобільних укриттів біля кожної АЗС, враховуючи їхню вартість та кількість станцій. Він вважає, що водії, почувши сигнал тривоги, можуть самостійно від’їхати на безпечну відстань (200-300 метрів), а персонал станції – пройти до найближчого сховища, попередньо заблокувавши в’їзд.

Щодо захисту будівель АЗС антидроновими сітками, Ігор Молодан вважає це безглуздим, оскільки “Шахеди” легко їх пробивають. Натомість, маскувальні сітки можуть бути корисними для цистерн з газом, роблячи їх менш помітними для противника.

Окрему увагу експерт приділяє питанню позначок АЗС на онлайн-картах.

Також було б доречним, прибрати позначки АЗС столиці і регіону з карт Google Maps. Для противника — це пряма наводка. Тобто вони дивляться по карті, де є заправки, перевіряють на супутникових знімках, чи дійсно вони там, і завдають ударів реактивними “Шахедами”. Тому я вважаю, що такі позначки варто прибрати.

— Ігор Молодан

Він зауважує, що це варто було б зробити ще раніше, особливо для регіонів, що перебувають під постійними обстрілами. Він наголошує, що російські атаки не зупиняться, і подібні превентивні заходи, як і зменшення видимості транспортних розв’язок та мостів, є нагальними.

Готовність до надзвичайних ситуацій

Після перших атак на АЗС у Києві, мешканцям міста радять завжди мати при собі турнікет на випадок поранення. Експерт підкреслює, що це має бути стандартною практикою, а аптечка в автомобілі обов’язково повинна містити повноцінний турнікет, а не венозний для забору крові.

Рекомендації для водіїв під час повітряної тривоги:

• Стежте за сповіщеннями: Якщо моніторингові канали або системи оповіщення попереджають про загрозу атаки реактивних “Шахедів” у напрямку вашого району, відкладіть візит на заправку.

• Не затримуйтеся на території: Якщо тривога застала вас під час заправляння, намагайтеся завершити процедуру протягом кількох хвилин і одразу залиште територію АЗС.

• Від’їдьте або відійдіть на безпечну відстань: За відсутності змоги швидко виїхати далі, залиште авто та відійдіть від заправної станції на 200–300 метрів у безпечне місце чи укриття.

• Не створюйте скупчень: Уникайте черг та тривалого перебування у приміщенні магазину чи кафе при АЗС під час небезпеки.

• Перевірте аптечку: Переконайтеся, що в автомобілі є повноцінна аптечка, а також якісний кровоспинний турнікет, який варто тримати у швидкому доступі.