Неймовірна трансформація: Київський «Версаль» у звичайній багатоповерхівці
У столиці України, Києві, існує унікальний будинок, який вже багато років вражає своїм незвичним інтер’єром. Зовні це звичайна багатоповерхівка, але всередині — справжній витвір мистецтва, який нагадує розкішний Версаль, з ліпниною, дзеркалами, картинами та навіть невеликими скульптурами. Цю красу створив мешканець будинку, пенсіонер Володимир Чайка, який вже 20 років власноруч прикрашає під’їзд.
Історія створення «Київського Версалю»
Володимир Чайка, натхненний бажанням боротися з сірістю, яка була характерною для радянських часів, почав перетворювати під’їзд будинку за адресою Райдужна, 11-а. Спочатку він планував оформити лише сходову клітку біля своєї квартири. Однак, сусіди, побачивши його роботу, попросили продовжити прикрашати цілий поверх. Потім з’явилося бажання розширити проект ще на один поверх.
Наразі в єдиному стилі прикрашені три поверхи будинку — 7-й, 6-й та частково 5-й. Навіть сміттєпровід майстер перетворив на античну колону, а входи до ліфтової кабіни прикрашені оригінальною ліпниною, створюючи враження, ніби це вхід до королівських покоїв, а не звичайний ліфт.
Випробування війною та прагнення до завершення
Робота над «Київським Версалем» триває вже два десятиліття. На жаль, через пандемію коронавірусу, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії, майстер був змушений тимчасово припинити свою роботу. Володимир Чайка зізнається, що мріє завершити прикрашання 5-го поверху, а також планував дійти до 4-го.
На заваді став коронавірус, а потім війна. На жаль, п’ятий поверх я так і не закінчив перетворювати, а планував дійти до четвертого. Завершена частина під’їзду живе своїм життям — сюди часто приходять туристи, щоб просто подивитися на мою роботу.
— Володимир Чайка
«Версаль» як місце сили та зустрічей
Незважаючи на складні часи, «Київський Версаль» продовжує приваблювати відвідувачів. Люди з усього світу приходять, щоб побачити унікальний під’їзд, фотографують, знімають відео та залишають подячні записки. Це свідчить про те, що краса цінується, навіть під час війни.
Під час повітряних тривог розкішний інтер’єр набуває особливого значення. Мешканці будинку спускаються до укриття через «Версаль», рятуючись від російських обстрілів. Це місце, яке дарує естетичне задоволення, а також слугує безпечним простором.
Багато людей приходять. Розпитують сусідів, хто все це зробив, фотографують, знімають відео. Бувало, що й записки залишали з подяками за роботу. Це приємно, що у нас багато людей, які цінують красу. Все, що я робив і планую робити — це боротьба з сірістю, яку нам активно насаджали у радянські часи. Навіть у сфері будівництва — таких сірих під’їздів у нас мільйони. От і воюю з цією сірістю, щоб її було якнайменше.
— Володимир Чайка
Філософія майстра та боротьба з сірістю
Для Володимира Чайки його робота — це не просто прикрашання під’їзду, а справжня боротьба з сірістю та одноманітністю, яка була властива радянській архітектурі. Він прагне внести красу та індивідуальність у повсякденне життя.
Свій стиль він описує як унікальний, хоча деякі порівнюють його з бароко. Майстер неодноразово переробляв свої роботи, зокрема стелю на своєму поверсі, яку він переробляв чотири рази, доки не досяг бажаного результату. Він радить іншим знаходити свій власний стиль і творити по-своєму.
«Київський Версаль» у кіно та ЗМІ
Під’їзд Володимира Чайки вже потрапляв до уваги документалістів та журналістів. Він був знятий у документальному фільмі про Григорія Сковороду, а також у телепередачі про Людовика XV. Ці зйомки слугували фоном для історичних сюжетів, демонструючи, як звичайний під’їзд може перетворитися на розкішний палац.
Крім того, під’їзд приваблював увагу британських журналістів, завдяки яким вдалося вирішити проблему з частими поломками ліфтів у будинку. Після звернення до депутатки Київради та надання відгуків від іноземних журналістів, ліфти було замінено у всьому будинку.
Світ навколо «Версалю»
Відвідувачами «Київського Версалю» були люди з різних куточків світу, зокрема з Фінляндії, Швеції, США, Німеччини та Великої Британії. Володимир Чайка любить спілкуватися з гостями, особливо на теми книг та театру, які він обожнює. Він розповів британським журналістам кумедну історію про випадок у київському театрі до революції, що викликало щирий сміх у слухачів.
Перешкоди на шляху до творчості
Незважаючи на величезне бажання продовжувати свою творчу діяльність, Володимир Чайка стикається з серйозними фінансовими труднощами. Ціни на будівельні матеріали, такі як сатенгіпс, ґрунтовка та фарби, наразі дуже високі. Весь його бюджет йде на лікування, оскільки майстру вже 73 роки, і він, як і його дружина, має проблеми зі здоров’ям.
Знаєте, у мене аж руки болять, так хочеться працювати. Я чітко знаю, що буду там робити: якою буде стеля, стіни, ліпнина, репродукції. Але роботу я так і не відновив, бо ціни на будівельні матеріали зараз просто скажені. Усього треба чимало: сатенгіпс, ґрунтовка, фарби. Все дуже дороге, а у мене всі кошти йдуть на лікування, бо ж майстер вже не молодий, 73 роки. Хворію, і дружина хворіє. Сподіваюсь, що здоров’я покращиться, і я візьмусь за роботу.
— Володимир Чайка
Попри всі перешкоди, Володимир Чайка сподівається на покращення здоров’я, щоб мати змогу продовжити втілювати свої творчі задуми та привносити красу у життя людей.
