Відійшла у засвіти зв’язкова УПА “Фіалка”: трагічна доля та незламний дух Марії Мельник
На Львівщині, у місті Стрий, на 100-му році життя померла Марія Мельник, відома під псевдонімом «Фіалка». Вона була учасницею визвольних змагань, зв’язковою Української Повстанської Армії (УПА), пройшла через радянські концтабори, заслання та була однією з учасниць Кенгірського повстання. Сумну звістку повідомила її онука Галина Кравцова на своїй сторінці у Facebook.
Ранні роки та шлях до ОУН
Марія Мельник народилася у родині Федора (Теодора) Сурмика, який був членом Організації Українських Націоналістів (ОУН). У 1943 році, у непростий для України час, Марія приєдналася до лав ОУН, а згодом стала зв’язковою УПА. Її діяльність включала збір коштів на потреби повстанців – продукти та одяг, а також доставку таємних повідомлень між населеними пунктами.
Життя в умовах підпілля
Крім того, Марія Мельник турбувалася про поранених бійців, які переховувалися у криївці, облаштованій на подвір’ї її родини. Це була небезпечна, але надзвичайно важлива робота, яка вимагала мужності та відданості справі.
Арешт та роки поневірянь
У 1944 році батько Марії пішов з проводом УПА і зник безвісти, імовірно, загинувши на Закарпатті. Трагічні події не оминули і саму Марію. 9 лютого 1946 року її заарештували. Військовий трибунал 27 червня 1946 року засудив зв’язкову за статтями 20, 54-I «а» та 54-II Кримінального кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Її покарання склало 10 років позбавлення волі та 5 років виселення.
Концтабори та Кенгірське повстання
Покарання Марія Мельник відбувала в умовах жорстоких радянських концтаборів. Вона працювала на будівельних роботах у таборі «Нарва», розташованому в Естонії, а також у селищі Кенгір, що на території Казахстану. Саме тут, у 1954 році, Марія Мельник взяла участь у Кенгірському повстанні в’язнів – одному з наймасштабніших протестів проти жорстокого режиму у радянських таборах.
Виселення та повернення додому
Після звільнення з концтабору 17 червня 1955 року, Марія Мельник була відправлена на виселення до Омської області Росії, де їй довелося працювати на лісосплаві. Лише 16 квітня 1957 року, за рішенням Верховного Суду УРСР, її звільнили зі спецпоселення. Повернувшись в Україну, Марія з болем дізналася, що її родинну хату знесли.
Сім’я та останні роки
У дорослому віці Марія Мельник разом із чоловіком Михайлом виховала двох дітей. Вона мала трьох онуків та правнуків, які стали свідками її незламного духу та життєвої сили. Останні роки свого життя Марія провела у місті Стрий.
Прощання
Чин похорону Марії Мельник («Фіалки») розпочнеться 23 жовтня об 11:00 у її домі. Заупокійна служба відбудеться у каплиці священномученика Йосафата Кунцевича, що на вулиці Дрогобицькій у Стрию.
Історія Марії Мельник – це свідчення незламності українського духу, стійкості перед обличчям репресій та відданості своїй батьківщині. Її життя, сповнене випробувань, заслуговує на глибоку шану та пам’ять.
