Ідея проведення тристороннього саміту за участі лідерів США, Росії та Китаю викликала значний інтерес, але позиція Пекіна залишається невизначеною. Як зазначає аналітичний журнал The Diplomat, президент США Дональд Трамп і президент РФ Володимир Путін висловили зацікавленість у такій зустрічі, яка потенційно може відбутися в середині листопада під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені. Однак Китай ще не підтвердив свою готовність, створюючи інтригу навколо майбутнього заходу.
Російські мотиви та європейські сподівання
Ініціатива проведення тристоронньої зустрічі належить Москві, яка прагне досягти домовленостей щодо України за аналогією з Ялтинською конференцією 1945 року. Така зустріч, навіть з обмеженим результатом, стала б значним успіхом для Кремля, дозволивши Росії відновити міжнародний статус та послабити дипломатичну ізоляцію. Крім того, подібний формат міг би поглибити розбіжності між США та Європою, а також надати Москві майданчик для просування власного наративу про загрози з боку Заходу.
У статті The Diplomat зазначається:
Тристороння зустріч зіграла б на руку самовдоволенню Трампа як укладача угод та миротворця — і, цілком можливо, його прагненню до економічної вигоди.
Цікаво, що США нещодавно послабили санкції щодо експорту російського дизельного пального, і перша партія вже прямує до Штатів. Москва також запропонувала збільшити постачання добрив на тлі кризи на Близькому Сході.
Стратегічні інтереси США та символічна перемога Китаю
Для Дональда Трампа тристороння зустріч може мати й ширші стратегічні мотиви. Американський президент заявляв, що головною темою переговорів має стати ядерне роззброєння, а не Україна. Водночас проведення такого саміту в Китаї могло б стати символічною перемогою для Сі Цзіньпіна, дозволивши йому позиціонувати себе як лідера, здатного зібрати за одним столом керівників двох найбільших ядерних держав.
Причини для застережень Пекіна
Однак Пекін має вагомі причини уникати такого формату. Китай виграє від окремих контактів із Вашингтоном і Москвою. Раніше Китай наполягав на залученні до будь-якого мирного процесу як Києва, так і Москви. Саміт США-Китай-Росія, де обговорюватиметься майбутнє України без участі її представників, суперечив би цій позиції.
Крім того, тристоронній саміт може затьмарити основні заходи АТЕС, які Пекін прагне використати для демонстрації свого економічного лідерства. Широко розрекламована зустріч трьох лідерів також погано узгоджувалася б із постійними закликами Китаю до інклюзивної багатосторонньої співпраці, особливо в контексті АТЕС, що сприяє економічному партнерству в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
У статті підкреслюється:
Успішна тристороння зустріч може зробити ризик виправданим. Але такий результат невизначений — не в останню чергу через непередбачуваність Трампа та Путіна.
Ядерне роззброєння: складна дилема для Китаю
Наполягання Трампа на обговоренні скорочення ядерних арсеналів створює для Китаю складну ситуацію. Ядерний потенціал КНР значно менший, ніж у США і РФ. Китайська влада послідовно виступає за те, щоб Вашингтон і Москва суттєво скоротили власні арсенали, перш ніж залучати Пекін до подібних переговорів. Відмова від цієї позиції означала б, що Китай буде змушений дотримуватися тих самих обмежень, що й дві ядерні наддержави, попри значну різницю в їхніх можливостях.
Водночас, як зазначає видання, китайські дипломати не виключають проведення тристоронніх переговорів. Якщо Пекіну не вдасться запобігти саміту, він може спробувати вплинути на його формат і порядок денний, організувавши менш формальну зустріч з нечітко визначеним порядком денним.
Дипломатичні маневри та застереження для Європи
Сі Цзіньпін міг би позиціонувати себе як господаря зустрічі Трампа і Путіна, а не як повноцінного учасника тристоронніх переговорів. Такий маневр не захистив би Європу й Україну від обговорення їхнього майбутнього за зачиненими дверима, але європейські уряди могли б представити зустріч як обмін думками. Натомість офіційний саміт, присвячений Україні, створив би небезпечний прецедент, демонструючи, що три лідери вважають себе вправі ухвалювати стратегічні рішення щодо Європи без участі європейців.
До саміту АТЕС ще багато чого може змінитися. Обговорюється новий раунд переговорів між Києвом і Москвою за посередництва США, а позиція Трампа щодо України та президента Володимира Зеленського продовжує змінюватися.
Наполягання на участі України
Незалежно від формату майбутніх переговорів, європейські уряди мають наполягати на участі України в будь-яких обговореннях її майбутнього. Окрім звернень до Вашингтона з проханням враховувати позицію Києва, Україна та європейські столиці можуть апелювати до застережень самого Сі Цзіньпіна, адже тристоронній саміт несе ризики також для Китаю.
Нагадаємо, Дональд Трамп заявляв про готовність докласти всіх зусиль для досягнення миру, не виключаючи зустрічі з Путіним і Сі Цзіньпіном для обговорення шляхів завершення війни в Україні. Аналітики ISW припускають, що Кремль розробив новий план щодо України, тому наполягає на тристоронній зустрічі, прагнучи відновити образ Росії як впливового дипломатичного гравця та посилити альтернативні міжнародні об’єднання.
