Результати виборів до Конгресу Сполучених Штатів Америки відкривають нову політичну реаліту для України. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв’ю ТСН розповів про стратегію роботи з американськими законодавцями, ратифікацію гарантій безпеки та очікування від консультацій у Брюсселі й Абу-Дабі.
Системна робота з Конгресом США
Сергій Кислиця наголосив, що оновлення складу Конгресу вимагає подальшої системної роботи як зі старими, так і з новими законодавцями задля збереження двопартійної підтримки України.
«Ми зараз бачимо, що демократи беруть обидві палати Конгресу, але новий склад збирається лише з січня, тобто в нас ще є два місяці неповних. Що Україна може зробити, щоб ми наростили підтримку? І з новим складом, і зі старим ще нам треба працювати», — зазначив Кислиця.
Він підкреслив, що Сполучені Штати є однією з небагатьох країн світу з глобальною відповідальністю. Економічна потуга, вага та членство в Раді Безпеки ООН роблять США країною, з якою необхідно підтримувати стабільні відносини, незалежно від того, яка партія перебуває при владі.
«Це наш обов’язок — розвивати з ними реальні, нормальні, стабільні відносини. Тому в нас є системні питання в роботі зі Сполученими Штатами, в нас є peace track, в нас є співробітництво зі Сполученими Штатами в галузі закупівлі у них озброєнь і виробництва майбутнього, спільного, тому що ніхто не знімав і не має наміру знімати з порядку денного спільне виробництво PAC для ракет Patriot. Тому будемо працювати. Будемо дивитися, як будуть сформовані комітети, хто буде очолювати комітети, і будемо працювати», — додав він.
Конституційний лад та виконавчі укази
Кислиця пояснив, що в демократичних країнах законодавча гілка влади відіграє ключову роль, зокрема у вирішенні бюджетних асигнувань. В умовах, коли Конгрес ухвалює рішення про виділення коштів, виконавча влада не може йому протистояти. Однак, зазначає він, у силу втрати обох палат, Президент США, ймовірно, буде більше покладатися на виконавчі укази.
«Сполучені Штати — це країна, де Конституція відіграє визначальне значення. Тому рано чи пізно все буде повернуто. Якщо та чи інша гілка влади буде мати спокусу щось робити не у рамках Конституції, все одно все повернеться, в тому числі через Верховний Суд, до конституційного ладу», — запевнив він.
Бюджетний рік та емоції
Відповідаючи на питання про пакет підтримки України в бюджеті, Кислиця зазначив, що бюджетний рік у США починається 1 жовтня. Навіть в рамках існуючого бюджету є певні пріоритети та можливості.
«Звичайно, зараз всі, так би мовити, на емоціях, передусім в Сполучених Штатах. Як я сьогодні слухав американське телебачення, дивився і радіо, там кожний починає зі слова «вау». Але це все пройде. Це все пройде, і буде період, коли емоції будуть замінені на те, щоб довести тепер, що нові люди кращі за попередніх», — прокоментував він.
Системна робота на місцях
Кислиця також наголосив на важливості роботи не лише з політиками у Вашингтоні, а й на рівні штатів, особливо на Середньому Заході, де зосереджена основна маса виборців.
«Для цього потрібен ресурс, для цього потрібні люди, які здатні їздити в американські штати, де люди голосують. І вони нормальні працьовиті люди, американські. Будемо працювати. У нас цієї системної роботи поки недостатньо», — заявив він.
Окремо він відзначив унікальний інститут стаферів (помічників конгресменів та членів Сенату), які відіграють ключову роль.
«Це висококласні молоді люди, як правило, або студенти останніх курсів, або випускники, які мають найсучаснішу освіту, які компілюють для членів Конгресу і Сенату всі необхідні довідки, роблять всі тези. І я думаю, що це один із напрямків роботи нашої, який має бути», — сказав Кислиця.
Він додав, що Україні важливо надавати правдиву інформацію про події в Україні та Європі, підкреслюючи зв’язок між успіхом США та успіхом України.
«Російська Федерація і Путін зокрема ніколи не хотіли бачити успішні Сполучені Штати. Для Російської Федерації, для Путіна зокрема, чим слабша Америка, чим слабші інститути, тим їм в мутній воді простіше ловити рибу», — зазначив Кислиця.
Гарантії безпеки для України
Щодо ратифікації гарантій безпеки для України, Кислиця повідомив, що колишній президент США Дональд Трамп ще минулого року заявляв про необхідність ратифікації безпекових угод. Демократична партія також підтримує допомогу Україні.
«У Сполучених Штатів насправді не так багато безпекових угод або домовленостей, які були б ратифіковані Конгресом. Тому, розумієте, сама по собі ратифікація — вона не є стовідсотковою гарантією. Але зміст тих домовленостей визначальним є, і комітмент, тобто відданість нації, відданість держави, уряду виконувати ці домовленості навіть, як у випадку з Ізраїлем, без ратифікації. Для нас важлива ратифікація. Ми вже пройшли той період, коли ми домовлялися, щось підписували — декларації, Будапештський меморандум, який не був ніким ратифікований в Сполучених Штатах. Тому я думаю, що народ уже український не сприйме гарантій, які не є юридично зобов’язуючими», — пояснив він.
Переговори щодо війни
Сергій Кислиця розповів про поточні консультації щодо війни, які відбуваються перед потенційними зустрічами в Абу-Дабі.
«Сьогодні, власне, Рустем Умєров і Олексій Соболєв відбули до Брюсселя зранку для того, щоби там проводити консультації. Це не є перемовинами, це є консультації з американцями і з європейцями перед тим, як, ймовірно, ми опинимося в Абу-Дабі на наступному тижні, про економічну співпрацю і просперіті (процвітання), що є одним із складників, важливих елементів, блоків, на якому буде також будуватися і повоєнне життя України, Європи. І я сьогодні поїду в Брюссель — консультації на тему європейської архітектури безпеки і на тему для нас найважливішого питання — це гарантії безпеки. Будемо розмовляти із окремими країнами, і з Європейським Союзом, і передусім з НАТО, з тим, щоби звірити годинники перед тим, як ми опинимося в Абу-Дабі», — розповів він.
Він зазначив, що Російську делегацію в Абу-Дабі, за повідомленнями Кремля, очолить Мединський. Мета консультацій – виконання доручень президента щодо деескалаторних рішень та вивчення готовності російської сторони йти на вирішення питань, пов’язаних з енергетичним перемир’ям, зерновими питаннями та вивезенням сільськогосподарської продукції.
«Я не думаю, що на першій зустрічі можуть бути досягнуті якісь феноменальні прориви, хоча в цьому житті виключати нічого неможливо», — додав Кислиця.
Історичний контекст переговорів
Кислиця також проаналізував попередні переговорні процеси, зокрема в Стамбулі та Абу-Дабі. Він підкреслив, що ключовою відмінністю стало те, що в Абу-Дабі та Женеві Америка була активним учасником переговорів, а не просто спостерігачем, як це було в Стамбулі.
«Дуже важливою, хоча й не такою медійною, була робоча група військових. Дивіться, масштаб цієї війни, географія, кількість і накопичення зброї, високотехнологічність — вона не дозволяє миттєво реалізувати політичні домовленості, якщо настане той момент, коли вони будуть досягнуті, без того, щоби дві армії не знали, які протоколи їхніх дій», — пояснив він.
Він згадав про розроблені в Абу-Дабі та Женеві протоколи дій військових, а також документ щодо системи верифікації та моніторингу зупинення вогню.
«І тут, в Берліні, в грудні минулого року, в тому числі за участі президента, відбулися дуже серйозні перемовини, де присутність президента була визначальною. … Ми наробили проєкти декількох документів. Це передусім гарантії безпеки — документ про гарантії безпеки між Україною і США, це документ про гарантії безпеки між Україною і неамериканцями, тобто європейцями і іншими. І потім в січні, на початку року, ми зібрали країни європейські і представили їм ці документи в Києві. Ці документи також ніхто не скасовував», — додав Кислиця.
Щодо документа «Гарантії безпеки для Росії», Кислиця заявив: «Наша позиція полягає в тому, що «нічого про Україну без України». А про що говорять російські перемовники з американськими перемовниками за закритими дверима — це їхня проблема».
Він також висловився про можливість виведення американських військ зі східного крила НАТО, назвавши це «нереалістичним сценарієм», і зазначив, що це питання буде обговорюватися новим Конгресом.
