### Ключові фактори, що впливають на долю української нації
Україна переживає одну з найскладніших демографічних криз в своїй історії. Скорочення населення, що триває понад три десятиліття, набуло катастрофічних масштабів після повномасштабного вторгнення Росії. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки, шукаючи безпеки та кращого майбутнього за кордоном. Це ставить під загрозу майбутнє країни, її економічний розвиток та соціальну стабільність. Чи зможе вступ до Європейського Союзу стати тим поштовхом, який зупинить цю негативну динаміку і поверне українців додому?
#### Глобальні тенденції та унікальність української ситуації
“Скорочення населення в Україні – це не унікальний випадок. Це глобальний процес, який у демографічній науці називають „демографічним переходом“. Унікальною є ситуація, в якій опинилася Україна,” – зазначає Олександр Гладун, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Дійсно, хоча багато країн світу стикаються зі зменшенням народжуваності та старінням населення, українська демографічна криза посилюється екзистенційними загрозами, спричиненими війною.
#### Жахливі масштаби міграції: цифри, які лякають
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, опублікованими уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем, понад 5,7 мільйона українських громадян були змушені виїхати за кордон через повномасштабну збройну агресію Росії.
Ірина Іпполітова, старша дослідниця CES (Center for European Studies), підтверджує: “Україна продовжує втрачати населення після чотирьох років повномасштабного вторгнення. Основна причина демографічних втрат – міграція. За оцінками CES, близько 300 000 людей виїхали з України у 2025 році. Крім того, населення скорочується через спричинені війною втрати як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення, а також через падіння народжуваності.”
#### Повернення: надія чи ілюзія?
За оцінками CES, після завершення війни до України можуть повернутися від 1,3 до 2,2 мільйона людей – це значна цифра, але значно менша за кількість тих, хто виїхав. “На рішення про повернення впливатиме ціла низка факторів: наявність житла в Україні, можливості працевлаштування, соціальна інфраструктура для дітей тощо. Люди порівнюватимуть те, що вони мають у країні перебування, з можливостями в Україні. Ступінь адаптації до нової країни також відіграватиме певну роль,” – пояснює Олександр Гладун.
Ключовим фактором, безумовно, є умови завершення війни. Дослідження показують, що “на 25% більше людей повернулися б, якби війна завершилася в межах кордонів 1991 року, ніж у разі її завершення по нинішній лінії фронту.” Існує поширений страх, що “якщо війна закінчиться по лінії фронту, Російська Федерація відновить її за кілька років,” – зазначає Гладун.
#### Молодь – серце нації, але чи повернеться?
Серед українських громадян за кордоном 66% – люди працездатного віку (18-65 років). Особливо тривожить той факт, що молодь до 35 років становить понад половину біженців (56%). Саме ця група є життєвою силою країни, її майбутнім. Проте, за даними CES, саме ця категорія найменш схильна до повернення.
“Наразі, – пояснює Ірина Іпполітова, – ми бачимо, що молоді люди до 35 років значно рідше планують повертатися в Україну, ніж старші, особливо ті, кому за 50. Причин багато: краща інтеграція у країнах перебування, економічні чинники, такі як робота й зарплата, і, найголовніше, питання безпеки. Повернення цих людей можливе за певних умов. Це, перш за все, безпека та завершення війни. Важливо й те, як саме вона завершиться: більшість біженців розглядає повернення лише у разі повного завершення війни та відновлення цивільного авіасполучення. Заморожений конфлікт значно менше стимулює людей до повернення.”
#### Реальні історії: голоси тих, хто за кордоном
**Віталій**, 19-річний хлопець з півдня України, який два роки живе у Франції, розповідає: “Я хотів би залишитися тут: я вже вивчив французьку, багато працював і хочу вступити до університету.” Він вимушений був покинути Україну через війну, яка позбавила його можливості отримати стипендію. Віталій, як і багато інших молодих людей, прагне побудувати своє життя за кордоном, але сумує за Україною, родиною та знайомими місцями.
**Антоніна**, 27-річна харків’янка, яка з матір’ю живе в Італії з 2022 року, висловлюється так: “Я повернулася б, якби змогла знайти в Україні хорошу й добре оплачувану роботу. Але зараз економічна ситуація погіршилася.” Антоніна здобуває ступінь магістра і не хоче ставити своє життя на паузу. “Вважаю, що правильно зараз будувати кар’єру — можливо, я досягну успіху, а може зустріну партнера і створю сім’ю.”
#### Вступ до ЄС: шанс на повернення чи новий виклик?
“Наразі складно чітко передбачити наслідки вступу України до ЄС, – каже Ірина Іпполітова. – Досвід країн Центральної Європи свідчить про те, що деякі люди можуть виїхати, оскільки отримають можливість легально працювати в ЄС.” Однак, механізм тимчасового захисту вже надає українцям це право. Повна свобода пересування після вступу може, навпаки, “заохотити частину мігрантів повернутися і сприяти циркуляційній міграції серед українців, які нині не розглядають повернення через страх втратити право на роботу та проживання в ЄС.”
Олександр Гладун вважає, що вступ до ЄС, хоч і є бажаною перспективою, “навряд чи спричинить масовий відплив населення,” оскільки Україна вже була частково інтегрована до європейського ринку праці.
#### Переваги членства для України та ЄС
Ірина Іпполітова наголошує на суттєвих перевагах вступу до ЄС: “Для України цей процес гарантуватиме доступ до єдиного ринку ЄС, фінансових інструментів і програм”, а також надасть “надійніший захист прав працівників, безпечніші товари й послуги та ефективніше екологічне регулювання.”
Що безпечнішою – у соціальному, економічному та військовому сенсах – почувається країна, то більше її громадяни здатні уявляти там своє майбутнє. Членство в ЄС зміцнить економічну та інституційну стійкість України, поглибить інтеграцію до європейських безпекових структур, що може стати важливим чинником для повернення мігрантів.
#### Шлях до членства: кроки та перспективи
Україна вже офіційно розпочала переговори з ЄС. Оптимістичні прогнози свідчать про готовність відкрити всі п’ять кластерів переговорів уже цього літа, що може стати символічним рішенням до Дня Української Державності.
**Наближення до ЄС – це не лише шлях до безпеки та економічного процвітання, але й надія на повернення наших громадян, на відбудову сильної та заможної України. Але для цього необхідна стабільна безпекова ситуація, привабливі економічні умови та впевненість у майбутньому. Це завдання для держави, суспільства та кожного з нас.**
—
*Пам’ятайте: Захист ваших даних є нашим пріоритетом. Ми не збираємо жодної особистої інформації без вашої згоди. Переглядаючи цей сайт, ви погоджуєтесь з нашою політикою конфіденційності.*
