Виснаження як головна стратегія: Як Путін планує виграти війну
Російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, відмовився від ідеї швидкої перемоги над Україною безпосередньо на полі бою. Натомість Кремль переорієнтувався на стратегію затяжної війни на виснаження. Основний розрахунок робиться на те, що російське суспільство зможе довше витримувати тягар конфлікту, ніж Україна та її західні союзники. Таку думку висловив оглядач Bloomberg Макс Гастінгс.
Попри значну тривалість бойових дій та величезні ресурси, які Росія спрямовує на фронт, Україна не демонструє ознак неминучої поразки. Навпаки, українські далекобійні безпілотники все частіше завдають ударів по цілях у глибокому тилу російської території, а російські війська зазнають значних втрат під час наступальних операцій.
«Україна перебуває у кращому становищі, ніж будь-коли з осені 2022 року», — зазначає Гастінгс.
Економічний тиск та стійкість російського суспільства
Водночас, як підкреслює оглядач, економічний тиск на Росію посилюється. Прогнозується, що зростання російського ВВП у 2026 році може становити лише 0,4%, тоді як значна частина державних коштів спрямовується на оборонну промисловість та безпеку.
Ключовим фактором, на який розраховує Путін, є саме здатність російського суспільства терпіти економічні труднощі та людські втрати. Кремль протягом багатьох років переконує громадян у необхідності протистояти Заходу, представляючи війну проти України як боротьбу з НАТО.
Народ Росії неможливо зламати.
— Володимир Путін
Гастінгс вважає, що Путін покладається саме на цю стійкість. Якщо війна перетворюється на змагання ресурсів та суспільної витривалості, Москва сподівається пережити Україну та її союзників.
Вразливість Кремля та російські переваги
Президент Quantum Strategy Девід Рош оцінює становище Кремля як дедалі вразливіше.
Економічний тиск високий, тиск з боку еліт зростає, а розбіжності між офіційними військовими, економічними та соціальними наративами й реальними фактами продовжують розширюватися.
— Девід Рош
Водночас Рош застерігає:
Росія ще не увійшла в зону колапсу.
— Девід Рош
Макс Гастінгс також зазначає, що Москва має низку переваг. Росія нарощує виробництво керованих авіабомб, посилює удари по українських містах, енергетичній та портовій інфраструктурі. Кремль також може продовжувати гібридні операції проти європейських держав, розраховуючи на поступове зниження готовності Заходу підтримувати Україну.
На думку оглядача, Путін сподівається, що європейська солідарність похитнеться, якщо підтримка Києва стане для країн Європи дедалі дорожчою.
Ключова роль західної допомоги та прогнози щодо змін у Москві
Для України критично важливим залишається подальше постачання систем протиповітряної оборони та іншої західної зброї.
Гастінгс не вважає ймовірною швидку зміну влади в Москві. Він зазначає, що навіть потенційний наступник Путіна не обов’язково буде менш агресивним. На його оцінку, нині немає ознак того, що Кремль готовий пом’якшити свої максималістські вимоги або відмовитися від війни.
Таким чином, головна стратегія Путіна, як випливає з колонки Bloomberg, полягає вже не стільки у спробі швидко розгромити Україну на полі бою, скільки у виснаженні її ресурсів, суспільства та союзників. Кремль розраховує, що росіяни зможуть довше терпіти економічні труднощі, мобілізаційне навантаження та людські втрати, ніж українці, а західні держави зрештою втомляться від підтримки Києва.
Тому, вважає Гастінгс, найбільш імовірним сценарієм залишається продовження нинішньої тенденції війни.
Заява Путіна щодо мирних пропозицій
Нагадаємо, напередодні, 22 серпня, президент Росії Володимир Путін назвав «екзотичними» пропозиції щодо мирного врегулювання війни проти України, які, за його словами, надходять до Кремля. Російський лідер заявив, що Москва вважає частину таких ініціатив неприйнятними, однак готова обговорювати їх на основі ситуації на полі бою.
